Світлана Нестерівська «Коли хмари чорні»
Коли хмари чорні - то зима
Коли вітер - снігом припороше
Як брехня - лишаюся сама
В царстві. І нічого вже не прошу
Я Тебе, мій Господи, молю
Про любов, яка мене остудить
З цього болю. Я Тебе Люблю.
Й все одно мені, що кажуть люди.
Ти мене повік благослови.
Я Тебе любитиму роками.
Жоден волос з мої голови
Не впаде. Ти завжди будеш з нами.
Я люблю. Попри нестерпний біль.
Попри всі усмішки у стражданні
Нині поклоняюся Тобі.
Я терплю багато у мовчанні.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
