Світлана Нестерівська «Для себе»
Життя складалося класно.
Усе мало бути здорово.
Коли ж усе це змінилося?
Вчора лиш.
Я пам`ятаю, Боже, Небо.
Світанок перший у Раю.
Коли сиділа поруч Тебе,
А Ти казав мені "Люблю",
Дивився в очі ніжно-ніжно,
Немов одну мене створив.
І аж не віриться, що все це
Ти міліардам говорив.
Ти залишив мене для Себе.
Тому наразі я сама.
Я пам`ятаю, Боже, Небо.
Але мене там ще нема.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
