Світлана Нестерівська «Дякую, що прокинув»
Дякую, Боже, що з ліжка підняв,
Що просто дозволив прокинутись.
Що в снах ти мені неземне малював.
Що можу молитись і вижити.
І що б не було на земному шляху,
Які б не писались ілюзії.
Я знаю, для чого з Тобою іду.
З Тобою і з Твоїми друзями.
Я дякую, Боже, за все, що даєш.
У чім помиляюсь і каюся.
Ти зорі мені із небес дістаєш-
Я в зорях тих вічно купаюся.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
