Нічне

Повертаються вірші. Нотатки. Загублені схеми.

Повертаються люди і шосте своє поривання.

Душі плачуть в раю за усіми, хто йшов до Едему, 

Але так й не дійшов. Кого ще із життя того знають. 

Тихо плачеться дощ. По щоках пробігає потоком.

І колишуться хмари. І гучно сміється машина.

Я вітаю тебе із новим 115 -тим роком.

Так багато вітрів. Але я в цьому всьому невинна.

Я цілую долоні когось, хто ще поруч блукає

Перетягую нитки - і щось догачковую сміло.

Я не знаю, чи хтось окрім мене, в цім світі кохає.

Чи когось, окрім мене, в цім світі щось дуже боліло.