14.07.2019 00:39
only 18+
33 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Нічне

Повертаються вірші. Нотатки. Загублені схеми.

Повертаються люди і шосте своє поривання.

Душі плачуть в раю за усіми, хто йшов до Едему, 

Але так й не дійшов. Кого ще із життя того знають. 

Тихо плачеться дощ. По щоках пробігає потоком.

І колишуться хмари. І гучно сміється машина.

Я вітаю тебе із новим 115 -тим роком.

Так багато вітрів. Але я в цьому всьому невинна.


Я цілую долоні когось, хто ще поруч блукає

Перетягую нитки - і щось догачковую сміло.

Я не знаю, чи хтось окрім мене, в цім світі кохає.

Чи когось, окрім мене, в цім світі щось дуже боліло.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись