Нічне
Повертаються вірші. Нотатки. Загублені схеми.
Повертаються люди і шосте своє поривання.
Душі плачуть в раю за усіми, хто йшов до Едему,
Але так й не дійшов. Кого ще із життя того знають.
Тихо плачеться дощ. По щоках пробігає потоком.
І колишуться хмари. І гучно сміється машина.
Я вітаю тебе із новим 115 -тим роком.
Так багато вітрів. Але я в цьому всьому невинна.
Я цілую долоні когось, хто ще поруч блукає
Перетягую нитки - і щось догачковую сміло.
Я не знаю, чи хтось окрім мене, в цім світі кохає.
Чи когось, окрім мене, в цім світі щось дуже боліло.