Відверто

Я з Богом. Я не впаду.

Як впаду - то встану.

Дякую рідним за зраду.

Дякую і коханим. 

Життя писало вірші.

Довіряло усім підряд.

Тепер вони інші.

Ти - та ж.

І те, що тепер не ранить.

І те, що вже не болить,

Раніше вело до стану

"Ще б мить... "

Та то була твоя дорога.

Коли відвернулися всі,

Ти раптом побачила Бога

В красі...

Ти вмить підняла очі

До такого спокійного неба-

Й зрозуміла: вони не хочуть-

Й не треба...

Усе йшло за Божим Планом.

Життя було пребагате

На радість в очах у мами

І брата.

Й цього було предостатньо.

Я крила ізнов зростила...

Кувала себе старанно

В горнилі.

Часами було загаряче.

Часами було заважко.

Та Бог не дозволив падати.

Я вдячна.