31.07.2019 02:25
only 18+
47 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Відверто

Я з Богом. Я не впаду.

Як впаду - то встану.

Дякую рідним за зраду.

Дякую і коханим. 

Життя писало вірші.

Довіряло усім підряд.

Тепер вони інші.

Ти - та ж.


І те, що тепер не ранить.

І те, що вже не болить,

Раніше вело до стану

"Ще б мить... "


Та то була твоя дорога.

Коли відвернулися всі,

Ти раптом побачила Бога

В красі...


Ти вмить підняла очі

До такого спокійного неба-

Й зрозуміла: вони не хочуть-

Й не треба...


Усе йшло за Божим Планом.

Життя було пребагате

На радість в очах у мами

І брата.


Й цього було предостатньо.

Я крила ізнов зростила...

Кувала себе старанно

В горнилі.


Часами було загаряче.

Часами було заважко.

Та Бог не дозволив падати.

Я вдячна.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись