Відверто
Я з Богом. Я не впаду.
Як впаду - то встану.
Дякую рідним за зраду.
Дякую і коханим.
Життя писало вірші.
Довіряло усім підряд.
Тепер вони інші.
Ти - та ж.
І те, що тепер не ранить.
І те, що вже не болить,
Раніше вело до стану
"Ще б мить... "
Та то була твоя дорога.
Коли відвернулися всі,
Ти раптом побачила Бога
В красі...
Ти вмить підняла очі
До такого спокійного неба-
Й зрозуміла: вони не хочуть-
Й не треба...
Усе йшло за Божим Планом.
Життя було пребагате
На радість в очах у мами
І брата.
Й цього було предостатньо.
Я крила ізнов зростила...
Кувала себе старанно
В горнилі.
Часами було загаряче.
Часами було заважко.
Та Бог не дозволив падати.
Я вдячна.