Від снів
Мої сни - інші. В них більше кольору.
Тарілки з блакитним небом і золотими зорями.
На них звиваються ластівки. І люди не повні гонору.
І ми собі всі разом так спокійно говоримо.
Мої сни світанкові втягують в непробудження.
Я відкриваю двері - за ними повно людей.
Я не знаю, як довго триватиме це відчуження.
У мене прожити життя це мільйони ідей.
Я малюватиму хвилі важкими сумними хвилинами.
А потім замалюю усе веселими настроями.
Колись ми залишимося в світі цім назавжди єдиними,
Коли перев`яжемося душами, як стотонними якорями.
Я тебе любитиму - Він дозволив бути любленою.
І я повертатимусь щодня до нашого дому на набережній.
Він тільки тихо мене питатиме щовечора, чи не втомлена
Від тої твоєї любові до мене. А я казатиму:"Ні!"