Від снів

Мої сни - інші. В них більше кольору.

Тарілки з блакитним небом і золотими зорями.

На них звиваються ластівки. І люди не повні гонору.

І ми собі всі разом так спокійно говоримо. 

Мої сни світанкові втягують в непробудження.

Я відкриваю двері - за ними повно людей.

Я не знаю, як довго триватиме це відчуження.

У мене прожити життя це мільйони ідей.

Я малюватиму хвилі важкими сумними хвилинами.

А потім замалюю усе веселими настроями.

Колись ми залишимося в світі цім назавжди єдиними,

Коли перев`яжемося душами, як стотонними якорями.

Я тебе любитиму - Він дозволив бути любленою.

І я повертатимусь щодня до нашого дому на набережній.

Він тільки тихо мене питатиме щовечора, чи не втомлена

Від тої твоєї любові до мене. А я казатиму:"Ні!"