20.08.2019 11:53
Без обмежень
38 views
Rating 5 | 7 users
 © Роман-Мтт

Які на смак 90-ті?

Які на смак 90-ті? Це - манго. Але все по порядку, щоб було зрозуміло.

90-ті - смачні, бо сільські. Це смак недозрілих плодів: сирої кукурудзи, щойно привезеної з поля - вона солодка, перебита, молочна. Це розбитий дідом маленький кавун, ще білий всередені, але повний води, якою так гарно втамовувати спрагу посеред баштану. І, звісно, зелені абрикоси: кислі, терпкі, знаєш що зелене, але все одно зриваєш і їси - організм вимагає, мабуть.

Це море повних і розкритих фруктових смаків, стиглих: полуниця, черешня, абрикоси, білий налив, виноград. І все це з дерева, грядки, куща, брудними руками і не мите. Руки від них червоні, сині, жовті, липкі, а пика вся у солодкому соці. А ще горіхи: зелені, солодкі, якщо без шкірки, гіркі - якщо з нею, пальці - чорні, губи іноді аж пече, але - капєц як це смачно!

Це море теплих і ситних смаків: яєшня на два десятки яєць з цибулею, яку щойно з поля крали під холодним дощем. Какао на домашньому молоці зранку, малай зі шкварками і сиром, бабині запашні коржі, плачинди і вертути. Смак першої власноруч засушеної риби.

А ще це смак пилюки на гармані, "діскатєк" у клубі, смак перших грошей, самогону, смак коноплі, смак дівчачих губ і сосків, до яких пускають вперше, смак всього того, що мав би нагадувати смак справжнього дорослого життя. Це дуже цікаві смаки. Це все натуральні, природні, чисті смаки в самому прямому сенсі слова.

У місті ці смаки такі самі, тільки менш яскраві, бо вже розумієш що таке "ширпотрєб". Але у місті є інше. Це море модних, раніше незнаних смаків: банани, жвачка з дині, червоні ядучі газовані напої, поєднання шоколаду з усім, що тільки можна уявити. Це модно, смачно, незвично. Ніхто і не уявляв, що фантики у жвачці можуть бути валютою, а сама жвачка з вкладишем - рази в чотири смачніша, ніж без нього.

Морозиво на початку 90-х - ще суто міський смак, як і "майонєз", більшість солодощів, заокеанські фрукти чи горіхи, дивні імпортні продукти, зубані пасти і шампуні, кукурудзяні палички, пиріжки-тошнотіки та інша непридатна для людини їжа, яку торгують і згодовують містянам.

Смак міста - це смак диму, селітри, пилюки, гниючих смітників, які навчаться вивозити вчасно лише ближче до кінця 90-х. Але фрукти, виноград, ягоди тут ще можна їсти - ти ще не розумієш, що цього краще не робити. Знаєш, уявляєш, що таке заводи, Чернобиль, гнила вода у Дніпрі, темно-коричневий туман, що романтично стелеться під абразивним комбінатом, створюючи ілюзію глибокого вечора, але все це далеко - все ще десь дуже далеко, не поруч з тобою - на інших краях міста.

Смак міста - це смак пива. Воно тут просто є, воно тут не зникало, воно захоплює це місто і закріплюється з часом на кожному вільному шматочку площі. А ще це смаки кави, різної, доброї-поганої-бразильської-цикорію-першої кави у стіках. Це смак шоколадних плиток з мила, де шоколад тільки у назві. Смак турецької шерсті і котону, пластику і поліетилену, що насичують ринок, смак і відчуття синтетики, яка поступово заповнює наше життя.

Смак безгрошів`я, який з часом проходить і стає просто несмаком. Смак дивних змін і дорослішання. Смак дивних і часом безглуздих розваг, бо ми шукали і вигадували їх собі самі. А загалом це були прості смаки: ясні, чисті і зрозумілі (з другого разу - так точно зрозумілі).

Щоб краще зрозуміти які вони, ті 90-ті на смак, то легше сказати, чого ми так і не спробували тоді, бо воно було недоступне або за ціною, або за наявністю. Ми не знали що таке суші, сухарики з ікрою, віскі, йогурт (аерін був, але це трохи інше). Дивиною лишалась більшість екзотичних фруктів: якщо фініки і банани були не проблемою, то от інжир і якась мараккуя - це було ще щось з області фантастики. Насіння у пакетиках смачнишим не стало. Зате у 90-ті ринок залило алкоголем з різними смаками, їх було небагато, але різномаїття їх тільки зростатиме у 2000-х сягне апогею. Ми точно не знали енергетиків, але їх барбарисовий присмак не став новиною.

90-ті - це час відкриття смаків. Ми багато чого не знали. Смак манго був для мене одкровенням - я не знав з чим його порівняти. Він лишається дивним і досі, таке цікаве поєднання гарбуза з туєю ;) З туї насіння ж куштували? Ні? Спробуйте - цікавий смак. Це не з 90-х, але це просто цікавий смак. ;)




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.08.2019 19:48  Каранда Галина => © 

)))
Перечитала свій комент))) треба мухи окремо, котлети - окремо. Смак життя - то те, що ви описали, а не оливки)) 

 21.08.2019 16:32  © ... => Каранда Галина 

о, оливки забув - це теж вже в 2000-х до нас масово зайшли 

 21.08.2019 14:28  Каранда Галина => © 

Треба спробувати манго... якось не доводилося... та й до оливок я довго звикала...
Смак життя... і, якщо не драматизувати, то не найгіршого життя. Принаймні, краще, ніж смак 30-х, 40-х, 50-х.... я так думаю.
В моїх дев`яностих було тяжкувато. Але ж молодість)) 

Публікації автора Роман-Мтт

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо