22.08.2019 15:48
only 18+
35 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Знов

Твоє небо таке чисте.

На ньому хмари- мої страхи.

Я знову їду у інше місто,  

Де море, чайки між хвиль лихих. 

Я знову борю чомусь із часом.

І відкидаю те, що люблю.

Я закриваю серця на засув.

Не хочу болі. Паду в ріллю-


І проростаю в молитві чайки.

У крику хвилі. В жалю видінь.

Я хочу бути з Тобою, Батьку.

І подолати правічну лінь


Мого народу у моїй крові.

Знов море, кава і сто розмов.

І рідні люди в моїй державі -

За них благаю із молитов.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись