Президенте, спасибі за шоу
Білі діти у білих одежах.
Понарізані кадри з Майдану.
Так, малий, це - моя Незалежність.
Ще - війна, як негоєні рани.
Серед тисячей окозамилень.
У мільйонах прописаних фарсів.
України мій образ премилий
Ви в онлайні знущаєте часом.
Не живу я в картинках екранних.
Вірю в дійсніть, що б`є українців.
Не продай Батьківщини!
Не стане
В тебе часу на гроші чужинців.
Срібняки вже одному вдалися...
Чи ще хтось пам`ята тут уроки?
На екрані - збайдужені лиця.
В нас війна - у мільйонів вже спокій...
Я не вірю всім вам на екранах.
Помолюся до Бога: благаю,
Щоби гідною була остання
Чаша ...Чаша, яку відпиваєм.
Я молюся за вас, Президенте.
Бо молитись потрібно за владу
Цього світу. Я тут - на момент лиш.
Хай парадами будуть паради.
Хай Господь допоможе прийняти
Сотні рішень. Й одне, найважливе.
Щоб ніхто не хотів помирати
Через вас. Щоб жили всі щасливо.
Щоб ішли ви роками парадом
У щасливій моїй Україні...
Щоби сльози котилися градом
Лиш від щастя у кожній родині.
Щоби мова моя українська
Обнімала державу в кордонах.
Щоби серце землі материнське
Не боліло за наших двохсотих.
Щоби вишиті душі народу
Були знов, як колись, назовні...
Боже, дай йому в серці свободу
Буть з Тобою у миті чорні.
Боже, дай йому стільки Любові,
Щоби змила усю бидлоту.
А коли почнеться робота???!!
