28.08.2019 12:45
only 18+
48 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Ти, Боже, любиш дощ

Ти, Боже, любиш дощ?Як я - в спекотні дні?

Повітря свіже і людей хороших?

Ти, Боже, розкажи про милість і мені, 

І їм усім... Я щиро Тебе прошу. 

Ти, Боже, любиш нас? Ти всіх нас сотворив.

А ми життям мандруємо із сміху...

Ти, Боже, любиш дощ так сильно, як любив

Колись Адама й Єву до їх грІху?


Ти море так любив. Його Ти відділив

Своїм могутнім Словом зпоза тверді.

Тепер і в морі - гріх. Сміття. Вбиває всіх.

Ти, певно, Боже, так на нас розсердивсь!


Ти, Боже, любиш дощ. Він змиє з наших рощ,

Степів, полів, лісів і вулиць смІття.

От тільки з наших душ його холодний душ

Не зірве засмерділого лахміття.


Ти так дощ полюбив, що ним Ти говорив

Укотре до людей в усіх країнах:

Дощі, дощі, дощі -"Вернутися спішіть,

Допоки рід людський ще не загинув."

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 9 | Знайдено: 54
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Кава з Богом біля моря;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись