04.09.2019 22:09
only 18+
47 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Ми не зустрінемось...

Ми не зустрінемось...

Я можу вити від відчаю.

Писати листи.

І дзвонити твоїм знайомим.

Ти в моїм серці.

Завжди. Коли спиш із іншими.

Чи засинаєш самотньо у себе вдома. 

Ми не зустрінемось...

Ти так і не наважишся

Номер набрати-

Він є у загальнім доступі!-

Я не любов твоя.

Всього лиш однокласниця

Першої осені

В моїй країні прОпитій.


Ми не зустрінемось...

В тебе не стане сміливості

Просто приїхати

Через роки. Багатому.

Міцно тримаєш

Шанси всі і можливості.

Але кохання, що вічне,

Ти відпускатимеш.


Ми не зустінемось...

Ти щось завжди шукатимеш.

І не зупинишся

Аж до глибокої старості.

Я буду молитися

За тебе. І не боятися,

Що хтось може вкрасти

У мене тебе із заздрості.


Ми не зустрінемось.

Причина розлуки нашої

Стала б причинов

І інших мільйон розлук.

Не погодуєш

Ти нашого сина кашею.

І не відчуєш

Дотику його рук.


Ми не зустрінемось.

В нас вже усе розписано.

Я берегтиму серце у несвідомості

Того, що було. Вічністю заколисано.

... Може, й зустрінемось...

Ангелом...

В невагомості....


За невагомістю

Хтось споглядає з трепетом

Нерозуміння цього життя межі:

Нам було б боляче...

Ми б віддалились лепетом

І позабули б,

Що Богу ми не чужі.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись