Світлана Нестерівська «Тебе я впізнаю...»
У світі, в якому немає нічого,
Лише цифри великі і суми,
Я впізнаю тебе по любові до Бога.
Що Ти віриш у Нього. Не думаєш.
Я впізнаю по звернених в синє небо
Очах, повних щастя й довіри...
Мені не потрібно нічого від тебе,
Лише б більше мене вірив...
Я буду мовчати. І буду коритись.
У тебе буду за спиною.
Ми будемо діток учити молитись.
І вірити в Бога стіною.
Стояти за віру. Хреста не цуратись.
Молитися безперестану.
Тебе я впізнаю. Не будеш боятись
У вірі підемо у ранок.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
