Людям казали про Бога...
Час, де є все і нічого.
Де добровільнії пута.
Люди хотіли не чути.
Людям писали про Бога.
Людям було все запросто.
Тільки хрестила з порога
Матір, як перший апостол-
Щоб берегла Божа Сила
Доню чи сина у світі.
Людство до Бога просили,
Людство просилось " пожити"...
В часі сумної руїни
Духу людей і природи
Люди не йдуть на коліна,
Лиш нарікають народи.
Людям кричали про Бога
Діти останні блаженні.
Люди ж не чують нічого
В шумнім своїм сьогоденні.