09.09.2019 18:53
Для дорослих (18+)18+
13 views
Rating 0 | 0 users
 © Світлана Нестерівська

Коли я садитиму зорі....

На моїх планетах, у моїх невтомних націях

Я вміщую щастя, любов до життя із працею.


Я вставлю шматок допомоги собі і ближньому.

Любові до Бога. І прагнення з Ним у вічності.


На моїх планетах батьки у дітей все радісні.

Вони не зазнають хвороб, ні вмирань, ні старості.


А діти завжди будуть вдячними, будуть добрими.

Дівчата -ласкавими. Хлопці - лише хоробрими.


Дружини - покірними. Чоловіки - розумними.

Там пари у вірності. Люди на диво людяні.


Якби ти навчився зі мною ці зорі сіяти, 

Ти б там залишився. В країні, де можна мріяти.


Де раз і назавжди всім серцем когось кохається.

Якби ти зумів перейти у реальність, де є я.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 6 | Знайдено: 33
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Кава з Богом біля моря;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;