Вже пізно кричати
Давайте її не вбивати!
Це наша планета!
Це дім наш!І це наша мати!
День перший.
Замало уже-
Не смітити
На вулицях
В полі
На морі
Замало-
Сміття сортувати.
Бо ми ж такі правильні льолі.
Планета вмирає.
Не досить
Ті наші бліденькі потуги...
Давайте у Бога попросим
Нам розуму.
Смерть йде.
День другий.
Нам НЕПОТРІБНО стільки одягу
Та речей.
Не купувати їжу у смітті-
Контейнерах, пакетах таке інше.
Не різати дерев.
Садити нові.
Багато.
І не їздить на авто.
Не брати хімію-аерозолі.
Не брати хімію.
Не рвати квітів просто так.
Не купувати забагато їжі,
Щоб потім викидати...
Користуватись менше інтернетом.
І технікою.
А до чого це?"-спитаєте.
Часи-бо йдуть останні.
Нам треба всім іще набутись разом.
Сказати, що ми любимо, усім,
Кому не встигли. Або побоялись.
Встидалися. Чи просто сумнівались.
І ... може та ЛЮБОВ і змінить світ.
Наш світ....
Чи буде пізно.
Дякувати Богу за все
Ніколи я не перестану...
Кричати- пізно!
Щось робити - ні!
Почати з себе...
Просто полюбити
Отця
І все, що Він нам сотворив.
За що усі ми так відповідальні.
Допоки Ангел нам не протрубів
Востаннє...
Всім і водночас
ВОСТАННЄ...
