15.09.2019 12:06
Для дорослих (18+)18+
23 views
Rating 0 | 0 users
 © Світлана Нестерівська

Удар

Я крила свої обтяла.

Посіяла душу в море.

Усе я тобі віддала.

Ти зник, залишивши горе. 

Ти в серце моє

Насипав піску-

Його я відсіюю часом.

І зник в небуття.

Я ж мрію таку

Плекаю: побути знов разом.


Я віддаю тобі

Веселі ноти

Своїх найкращих спогадів весни.

І плаче дощ.

І томиться Голгота

Від кроків, які здійснюємо ми.


Я молюся в ніч,

Щоб ти зрозумів,

Для чого з тобою створені.

Признайся мені:

На схилі вітрів

Ти пишеш листи любовнії?


І ти ще дзвонив.

Чув голос здаля,

Що я не пригадую сутінки

Того, що любив...

Лиш борт корабля

Тебе завжди стримував з лютості.


Море дихало.

І пручалося.

Не хотіло тебе пробачити.

Я у моря того

Питалася:

"То ви, хвилі, за нами плачете?"


З різних боків неба

І старого нашого сонця

Я виписувала цитати для життя інших.

Мені тебе не треба.

У мене виросте донця.

Мій чоловік любить Бога. А не Ніцше.



  • Увага! Не забудьте ...





Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Світлана Нестерівська

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше

Сторінка: 1 з 9 | Знайдено: 54
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Кава з Богом біля моря;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;