Важливо

Дякую, що втілюєш мої мрії, Господи. Що любиш мене. Що поруч. Що даєш випробування і сили їх пройти. Лише одне не до кінця пройдене...

У кожній новій країні. В кожному новому місці, коли, щаслива від втоми, невідомими вулицями долаєш останні годинокілометри, думаєш:"Як добре. Шкода, що він - не зі мною..."

(Він - це єдина земна любов ... ніби то вічна...бо почалася в дитинстві...і є досі...)

І шукаєш у натовпі очима саме його. От якби вийшов назустріч. Ти б навіть і не помітила його, швидко, як завжди, пройшовши повз. А він би кликнув тебе: "Лануська, ти?!!" І ти б озирнулася на такий знайомий голос. І він би побачив тебе такою щасливою. Ти могла б з ним поділитися цим щастям...

Отак щоразу...

Та сьогодні ти усвідомила, що цю мить щастя ти вже навчилася ділити з Тим, з ким повинна була з самого початку життя- з Отцем, Творцем своїм, Господом. Це не люди, а Він завжди поруч: в моменти щастя, коли забуваєш про Нього, журби, коли просиш про допомогу; Він розганяє твій страх і дає надію в безвиході.

Він - любить, бо Він і є ЛЮБОВ.

Він навчив тебе важливому. Він вказав тобі на цінне. Він завжди має час для розмови з тобою. Він тримає тебе за руку Своєю Рукою Сотворителя і не відпустить ніколи. Лише і ти не відпускай. Тримай міцно!

І коли здійсниться твоя чергова мрія, ти, як сьогодні, з повним любові та вдячності серцем, скажеш:"Господи, дякую, що в цю мить Ти теж зі мною ділиш радість. Що, втомлену і щасливу, тримаєш мене за руку Своєю люблячою Рукою. Що даруєш зустрічі з неймовірними людьми. Що десь там, далеко, бережеш і його, ту мою з дитинства земну любов..."