Ми навіть не дійшли до важливого...

Я сказала на самому початку,

Що родина моя буде з Богом.

Ти погодився, щоб не втратити...

Але - втратив, бо йшов без Нього.

Говорячи про другорядне:

Про те, яка я порядна.

І що любиш віскі із пивом ти.

Я казала, що проти алкоголю.

Ти обіцяв, що все закінчиться.

Та кодна п`ятниця була п`яною.

І це грозило нам стати вічністю.

І кожен крок - компроміс із творивом

Святого Господа, татка нашого.

Ти чуєш, Грегу, про що говоримо?

Що наші діти не стануть кращими???

Що я сидітиму у клітці з пташками?

А де ж мій Бог? Що у Нього вірив ти?

А в Україні святити крашанки

Мені не суджено?Бо це інні світи?

Я так не хочу. Я відчуваю ту

Сліпу агресію. Любов й не світиться

У твоїм голосі. Сім`ї мої мету

Ні, не досягнемо. Душа аж знітилась.

Не усміхається.

Лиш звикла.

Кається.

І крапка ставиться.

Так не кохається!!!

Ми не почали разом молитися.

Ми побутовим усім вхопилися.

Прости, мій Господи.Й дай народитися

В сім`ї, де б всі ми щавжди молилися.

Публікації: Світлана Нестерівська