12.01.2020 17:22
Без обмежень
22 views
Rating 5 | 1 users
 © М Котик

Непробачиш

Непробачиш мені моє небо, 

Погляд не здіймеш уверх

Коли я біля тебе

Тримаю за руку... й тепер.


Непробачиш мій холод мені, 

Що з того? Та я такий.

І в очей чорних тремтінні-

Ти мовчиш, спокійно й...


Й слова нескажеш, 

Не промовиш до мене, 

Авжеж...

Такі мої вени.

Такий я;

Це в крові.

Мов змія, 

Отруту влила... І знов;

Вливає твоїми очима, 

Холодними, крижаними.

Ти мовчиш.


Ти непробачиш мені ніколи;

Й нетреба.

Нетреба мені болі, 

Неможна змінити небо.


Непробачиш мені, 

Й я не зможу.

Та пам`ятай, як на весні, 

З бруду квітне поле.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора М Котик

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше