12.01.2020 17:22
for all
39 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © М Котик

Непробачиш

Непробачиш мені моє небо, 

Погляд не здіймеш уверх

Коли я біля тебе

Тримаю за руку... й тепер.


Непробачиш мій холод мені, 

Що з того? Та я такий.

І в очей чорних тремтінні-

Ти мовчиш, спокійно й...


Й слова нескажеш, 

Не промовиш до мене, 

Авжеж...

Такі мої вени.

Такий я;

Це в крові.

Мов змія, 

Отруту влила... І знов;

Вливає твоїми очима, 

Холодними, крижаними.

Ти мовчиш.


Ти непробачиш мені ніколи;

Й нетреба.

Нетреба мені болі, 

Неможна змінити небо.


Непробачиш мені, 

Й я не зможу.

Та пам`ятай, як на весні, 

З бруду квітне поле.

Публікації: М Котик

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись