16.01.2020 19:00
for all
55 views
    
rating 4 | 1 usr.
 © Шепітко Олександр

Дорожні замальовки

Дорожні замальовки

...жшм та-та, жшм та-та, шжм …

Звідки це воно лунає?

…зтам та-та, зтим та-та, зтум...

Аж волосся на потилиці дибки стає.

...зжм та-та, жжм та-та-та…

Якби був хіппі, то стояв би зараз посеред перону, як той дикобраз.

...м-та, та-там, та…

Цікаво, чи ще хтось чує те, що і я?

...м та-та м…

На перший погляд оточуючі поводяться нормально: не озираються, не прислухаються.

…цьм та-та, уом та та, умм...

Бр-р! Відчуваюся, наче в торгівельному центрі: я, возик, полиці з кавунами, ковбасою та фоновою мелодією - щоб розслабитися, забути про час і купляти, купляти...

…м та-та-та-м...

Люди, ау-у! Вона ж дійсно звучить - причаровуючи, тонізуючи. Невже ніхто не чує цей дивний пасаж?..

...зжм та-та, жжм...

Так, згадуємо, що сьогодні я вживав?

Пігулку лопераміду, бо живота скрутило, ще й на дорогу; до цього зо три шматочка ковбаси… Може то від неї? Може там харчових добавок надміру?..

Ні, навряд чи…

Що ще?..

Дві картоплини в лушпинні…

Соланін?..

Ноу. Нет. Ні. Найн.

Синенькі. Ті, що баклажани. Гіркі якісь вони були… наче...

О-ох! Теж не те…

Якби пив грушово-кизиловий компот… Не знаю, як в інших, та в мене він ейфорію викликає.

Але ж ні - не вживав! Тому - викреслюємо...

...м та-та-та-там...

- Мам, поглянь, який потяг довгий. Чуєш, як вистукує: там-та-там, та-та-там, - жінка з хлопчам проходять повз мене.

Лоперамід, ковбаса, картопля!..

Компот, твою, хлопчику, маму!.. Де ж ти раніше був? Розцілував би, та не зрозуміють...

...м та-та м...

Стукіт коліс вантажного потяга, що поволі повзе крайньою колією; відлуння, багаторазово відбите від будівель, вагонів, що чекають на пасажирів - ось тобі й неземна мелодія.

Записати б, слова потрібні знайти - гарна пісня вийшла б. Е-ех!

...шмм-та та, м-та, та та шшм…

***

- Добре, хоч їхати всього лише чотири години. Може попустить? - тримається за живота дівчина навпроти.

- Дати пігулку? - це я.

- А що у вас є?

- Лоперамід.

- Непогано було б...

Хлопець поряд з дівчиною дістає з валізи пляшку з компотом.

- Запивати бажано ось цим, - дістаю свою воду.

- Дякую, - дівчина запиває пігулку, повертає пляшку.

- На здоров’я!..

Дивно! Бажаєш здоров’я комусь, а приємно собі.

Подумки усміхаюсь і вмощуюся на своїй верхній полиці.

Та-да, та-да-да,

Та-да-да да-да-а…

...

Пахне варениками. З картоплею.

Схоже, попутники сіли обідати. Тісто на запах недоварене, але мовчу - вдаю, що сплю.

...

Він сміється - зайчик на стелі.

Постояв, постояв, потихеньку сховався.

Виліз - наче роздивляється.

Подумав, подумав і знову зник, усміхаючись у відповідь на мій погляд. Як те дитя.

Хі-хі-хі...

...

Ноги. Відчуваю свої ноги.

Ні, не болять - просто відчуваю.

Якось по новому. Вони є. Просто є.

Мої.

Ноги.

...

Вуста в дівчини - правильної форми. Наче зі сторінок гламурного часопису.

Не ідеал, але красиво.

І багато родимок на обличчі. Як Чумацький шлях - від шиї й до лоба.

Очі заплющені. Усміхається.

Мабуть, після вареників щось приємне сниться.

...

Дерева за вікном спішать кудись у напрямку хвоста потяга.

Хотілося б подивитися, як вони заповнюють створений нами вакуум. Але ліньки.

Та й зовсім не обов`язково знати, як воно там.

Можна уявити, що все гаразд.

І надалі все буде добре.

Буде.

Попутники зійшли на своїй станції. За вікном темніє потроху.

Помічаю, що підпірка-гак бічної полиці схожа на кумедне личко: очі-гвинтики, великий ніс, здивована нижня губа …

Що вона побачила?.. Що її так здивувало?..мпі

...

Та-дам, та-дам…

Наче колискова: та-дам, та-дам, та-дам, та-дам…

***

Прибуття нашого потягу розбудило місцевий вокзал.

Напівсонний, трохи набурмосений, він здається нехотя приймає пасажирів. Потяг дає гудок і швиденько зникає в передранковій імлі. Вокзал наче й не помічає цього - потихеньку випльовує майже всіх людей на привокзальну площу й знов затихає. До наступного потяга, до наступного натовпу…

...

Аж ген-ген, за містом, займається світанок. День обіцяє бути погожим.

Мені поспішати нікуди: фортеця - кінцевий пункт моєї подорожі, - теж, мабуть, ще спить. Тому можна без поспіху випити кави, прогулятися містом, що починає прокидатися, роздивитися його принади. Й за бажання замалювати їх. Як цю мандрівку.

Але то вже буде зовсім інша історія…

м.Дніпро - м. Кам’янець-Подільський, 07.09... 22.09. 2016 - 25.12.2019 року


Шепітко Олександр цікавиться

  • Шепітко ОлександрМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Шепітко Олександр

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 4 | Знайдено: 23
Автор: Шепітко Олександр
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Сімейні оповіденьки;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.01.2020 23:25  роман-мтт => © 

Та я вдень, автобусом. Теж цікаво)))))) 

 16.01.2020 21:20  © ... => роман-мтт 

про Херсон не знаю - зазвичай, коли його проїздив, ніч була)) 

 16.01.2020 21:07  роман-мтт => © 

А мені ото наче як на Херсон я зїздив :)