Світлана Нестерівська «Ти поруч, Боже...»
Ти поруч, Боже. Сотні молитов
Назавжди залишаються почуті.
Дай вірити, черпаючи любов.
Молитися, й себе у цім забути.
А вічність йшла. Схиляючи мости.
Зриваючи із хвилями обриви.
Захоплюючи сушу і хрести
В людей, що досі не були щасливі.
Чекалося на пристані отрут.
Хотілося спокутувати Чашу,
Пролиту у житті сьогодні й тут.
Печаль навіки згублюючи нашу.
Молилася. І з сотень молитов
Родились інші в пам`ять про провини.
В житті Основа твердості основ
Так чітко малювалася щоднини.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
