22.02.2020 09:03
only 18+
21 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Ти поруч, Боже...

Ти поруч, Боже. Сотні молитов

Назавжди залишаються почуті.

Дай вірити, черпаючи любов.

Молитися, й себе у цім забути.   

А вічність йшла. Схиляючи мости.

Зриваючи із хвилями обриви.

Зазоплюючи сушу і хрести

В людей, що досі не були щасливі.



Чекалося на пристані отрут.

Зотілося сокутувати Чашу,

Пролиту у житті сьогодні й тут.

Печаль навіки згублюючи нашу.


Молилася. І з сотень молитов

Родились інші в пам`ять про провини.

В житті Основа твердості основ

Так чітко малювалася щоднини.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись