Ти поруч, Боже...
Ти поруч, Боже. Сотні молитов
Назавжди залишаються почуті.
Дай вірити, черпаючи любов.
Молитися, й себе у цім забути.
А вічність йшла. Схиляючи мости.
Зриваючи із хвилями обриви.
Захоплюючи сушу і хрести
В людей, що досі не були щасливі.
Чекалося на пристані отрут.
Хотілося спокутувати Чашу,
Пролиту у житті сьогодні й тут.
Печаль навіки згублюючи нашу.
Молилася. І з сотень молитов
Родились інші в пам`ять про провини.
В житті Основа твердості основ
Так чітко малювалася щоднини.