Світлана Нестерівська «Ти, далекий»
Я захищу тебе очима- крилами.
Я пригорну тебе аж до небес.
А море перекрикнуло вітрилами.
Мені віддало моречко тебе.
Я цьомаю тебе.
Чи помиляюся.
Я знаю, що тебе давно нема.
На моїм серці вицвіла зима-
В твоїх словах...Я небом усміхаюся.
Іду назустріч.
Як тебе пробачити.
Чому тебе між іншими нема.
Питаюсь хмар, чому ви завжди плачете,
Коли надворі смутная зима?
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
