24.02.2020 15:04
only 18+
23 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Я скажу Тобі на вухо

Я скажу Тобі на вухо

Хоч Ти усе й так знаєш...

Ти завжди мене слухав.

А слухатись я маю.... 

Стояли сухі зими...

І мокра була скеля.

Ми плакали не очима.

А тим, чим завжди мелять...


Чи то язиком вкотре.

Чи просто чужим рилом.

Я знаю, життя мокре.

Залитеє не чорнилом...


Я бачила всі стіни...

Легкі мої були крила.

І пам`яттю батьківщини,

Яка мене не любила.


Я йду через сад раєм.

Я йду через рай небом.

Я книжку собі читаю.

Я завжди є поруч тебе.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.03.2020 03:01  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую) 

 24.02.2020 19:01  Анатолій Костенюк => © 

"Я йду через сад раєм.
Я йду через рай небом."
Гарно.