24.02.2020 23:28
only 18+
41 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Проща

Я робитиму все, що від мене залежить.

Закриватиму вікна. Будитимусь з ліні.

Я пізнаю любові велику безмежність.

Проросту тим зерням, що святе в Україні 

Й поза нею. Дороги сумної спокути

І веселої разом. Стежки чорно-білі.

Я не можу без Тебе, мій Боже, побути

Й однієї секунди, виймаючи крила...


Я благаю Тебе, поможи перенести

Найдостойніше в світі найглибші глибини.

Я побуду з тобою і в тобі воскресну.

Я хотіла зробити щось добре, людинне.


Наші білі думки. Наші чорні мережки.

Чи ми виполим все на шляху до Ісуса.

І ти завжди хотів, щоб носила сережки.

Він же любить мене без сережок у вусі.


Він зі мною іде і мені потурає.

Коли я вибираю помилки - не спинить.

Та далеко не дасть відійти Він від раю.

Я так люблю Його. Я - маленька людина.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись