26.02.2020 08:13
only 18+
30 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Ранок

Надія на Бога. І Віра Йому понад віри.

Я хочу спинитись, мій Божа, на цьому узліссі.

Спитати усіх, чи так добре лишатися звіром,  

Коли лиш дощі так спокійно зриваються з стріхи. 

Я люблю Тебе, милий Боже.

І завжди благаю

Вертатися в небо по своїх падіння сторінках,

Щоб бачити, як потребую в дорозі до раю

Я Твого прощення, мій Боже, і Твої підтримки.


Я вдячна за все.

За усмішки простих перехожих.

За сонні квартали.

За наші маленькі уроки.

За те, що зі мною Ти,

І на щось інше не схоже

Та наша любов.

І ті мої маленькії кроки.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись