Дякую Юді-Тадею
Дорога була ріллею.
Іти - треба було сіяти.
Й не перестану вірити.
Коли на душі тривога
У серце влізається зміями,
Я списом - в молитві Богу-
Боротимусь далі вірити.
Коли за плечима сходимо
Ми в небо людьми хорошими.
Коли щось потрібне робимо.
Отримуємо - не просячи.
Прости, що недосконала я.
Якою мене задумав Ти.
У небо завжди літала...
Хотілось від болю плакати.