Світлана Нестерівська «Усміхнуся»
Ти знову для мене життя заповів.
Дерева вдягаються в бруньки.
Я знаю, мене ти так часто любив,
Прощаючи зради в стосунках.
Я бачила, що я не сильна така.
Без Тебе - і зовсім я квола.
Хай буде Твоя пресвятая Рука
Для мене міцніша за коло,
Що крутить життям. Що збиває із ніг.
Що кличе мене у щодення.
Нехай серед неба і падає сніг.
Та вище - лиш наше спасення.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
