Прости. Я краща не стаю...
Прости. Я краща не стаю.
Свої дороги топчу.
І ніби інших я й люблю...
Та відпустить не хочу
Тих, що ідуть у забуття...
І тих, що в вічність линуть...
Не розумію я життя...
Немає ні хвилини,
Щоб повернути тих, хто впав...
Хто захист не отримав...
Тих, хто від мене постраждав...
Хто загубився в римах...
Простіть, хто зрадити хотів.
Хто не зумів підняти...
Хто, як на сонце, полетів-
Щоб впасти. І щоб встати.
І щоб пробачить в доброті
Мої найбільші жала.
Простіть. Для мене ви - святі.
Всі, хто мене прощали.
І заливаючись слізьми
У сповіді із болю,
Я прошу, щоб зустрілись ми,
Обнявшись між собою..
Не стане сліз. Не буде сил
Від того покаяння...
Коли не стало більше крил...
Як була мить остання....
