Прости. Я краща не стаю...

Тих, що ідуть у забуття...

І тих, що в вічність линуть...

Не розумію я життя...

Немає ні хвилини, 

Щоб повернути тих, хто впав...

Хто захист не отримав...

Тих, хто від мене постраждав...

Хто загубився в римах...

Простіть, хто зрадити хотів.

Хто не зумів підняти...

Хто, як на сонце, полетів-

Щоб впасти. І щоб встати.

І щоб пробачить в доброті

Мої найбільші жала.

Простіть. Для мене ви - святі.

Всі, хто мене прощали.

І заливаючись слізьми

У сповіді із болю, 

Я прошу, щоб зустрілись ми, 

Обнявшись між собою..

Не стане сліз. Не буде сил

Від того покаяння...

Коли не стало більше крил...

Як була мить остання....