Прости. Я краща не стаю...

Прости. Я краща не стаю.

Свої дороги топчу.

І ніби інших я й люблю...

Та відпустить не хочу 

Тих, що ідуть у забуття...

І тих, що в вічність линуть...

Не розумію я життя...

Немає ні хвилини,

Щоб повернути тих, хто впав...

Хто захист не отримав...

Тих, хто від мене постраждав...

Хто загубився в римах...

Простіть, хто зрадити хотів.

Хто не зумів підняти...

Хто, як на сонце, полетів-

Щоб впасти. І щоб встати.

І щоб пробачить в доброті

Мої найбільші жала.

Простіть. Для мене ви - святі.

Всі, хто мене прощали.

І заливаючись слізьми

У сповіді із болю,

Я прошу, щоб зустрілись ми,

Обнявшись між собою..

Не стане сліз. Не буде сил

Від того покаяння...

Коли не стало більше крил...

Як була мить остання....