28.02.2020 17:09
only 18+
10 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Я йду додому

Дорога довга. Я йду додому.

Крізь мої вени стікають сльози.

Ти не розкажеш уже нікому, 

Що любиш більше: мене чи рози? 

Я люблю рози, а не троянди:

Бо з них - варення, чаї і вина.

Для мене полсто ти лиш коханий,

Що не вернувся з війни із кимось.


Я люблю рози своєї мами...

Вона із ними робила тісто -

І я в дорогу брала те саме

Завжди і всюди, чого не з`їсти


І не продати. І не купити:

Любов долоней, пахучі пальці.

Дай, Боже, їй до ста літ прожити...

Моїй найкращій у світі мамці.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись