Чи ти бачив весну
Я так зочу весни смак трояндовий пити.
Заглядатись на зорі - і бачити рай.
Я так хочу з тобою подовше прожити.
Щоб у нашеньких сто ти сказав:"Не стара..."
Чи печалить любов. Чи насвистує мрію.
Серед тисячі зір губить наші світи.
Чи ти знаєш, що я так тебе розумію.
Що у моїм житті найкоханіший ти.
А бабуся й дідусь научили молитись.
І кохати в житті. І любити життя.
Я боялась чомусь, як завжди, помилитись...
І я ішла через рай в забуття. В забуття.
Та вернулась назад - і розширились стіни.
Позабулись усі щонайменші страхи.
Ти - причина моя повернуть в Україну...
І почати все знов, всі простиаши гріхи.
Світлана Нестерівська цікавиться
Можете залишити хоча б два слова про прочитане?- два слова
