01.03.2020 03:08
only 18+
18 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Вночі

Вітри були сильними. Втома ставала явною.

Щоночі - прокинутись. Серце чуже підтримати.

Я хочу спитатися, чи розумію славно я

Слова про любов, що не були ніколи з римою. 

Вертатись - заскоро. Завчасно протертись, здатися.

Любити - непросто. Я буду завжди любимою,

Щоб раною серця розкритись й долікуватися

У доброго Бога сторінкою неба синьою.


Я йду десь у сон. Переплутаю ями й відстані.

Віджену вперед я слова про любов останнюю.

І просто повірю у радість дитячу пізнюю.

І стану для когось підтримочкою коханою.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись