05.03.2020 17:59
18+
19 views
rating - | no users
 © Світлана Нестерівська

Ти небом моїм станеш

Ілюзії про щось важливе дій

Солодкий сон і скам`янілі маски.

У вирі перелітності подій

Мене підтримай вічністю, будь ласка


Тебе ж я у любові схамену

Добром зігрію, спокоєм сколишу

Ти небом став мені у ту весну

З якої я нікому не напишу


Бо в ній мене взаправдою нема

Вона мене полинням потривожить

У спогадах. Коли лише зима

Розкаже всім, чом дихати не можу


Ти небом моїм став у ті часи

Як розцвітали перші квіти в душу

І людям вже не чулись голоси

Оглухли люди. Затопило сушу.


Ліси спалило. Серце піднесло

У висотінь на полум`я іскристе.

І я пішла повільно в своє місто.

Ба, так й не повертаючись в село.


Світлана Нестерівська цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 12 | Знайдено: 72
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тільки ми.Oldenburg2020;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора