05.03.2020 21:57
18+
16 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Крилами моїми будь

Всі стежки перемогти

Вічність переслухати

Боже, дякую, що Ти

Відтворив з розрухи все.


І нехай його люблю

І ночами згадую, 

Як забрав любов мою.

Зорі з неба падали.


Серед тисячі бажань

В слові помилятися

Я з тобов хотіла йти.

І з тобов розстатися.


Ти мене би не зберіг.

А лише вимучував

Бачу зараз, скільки їх-

Тих розлучниць скручених-


І відправлених униз

Зовсім нелюбимими.

Ти би цим мене убив.

Я ж така ранимая.


Але Бог мене зберіг -

Я для Нього схованна.

Тільки стала на поріг

У життя духовнеє.


Він мене прийняв таку, 

Як була - нечистая...

Заблукала. У гріхах.

Ні з села ні з міста я.


Крок за кроком Він ішов-

І мене підтримував.

Вибираючи любов, 

Задихалась римами.


І тріпалась як об лід, 

Пристрастями скована.

Він ішов за мною вслід-

Лід топив любовію.


Світлана Нестерівська цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 12 | Знайдено: 72
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тільки ми.Oldenburg2020;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора