06.03.2020 16:43
18+
20 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Все неспокійно. Затишок- мара

Здавалось тихо. Втома прелегка

Холодно лоскотала шлях потилиць.

Вона плила. Допомагали крила.

І трохи довша лівая рука.


Гроза впліталась в коси не стрічками-

А пальцями посхрещувано в небо.

Вона любила сісти біля тебе

І обійняти голосно руками.


Їй би хоча когось так обійняти, 

Щоб той на мить забув усі проблеми.

Так по житті удвох ми і ідемо:

Самотній хлопчик із тату на п`ятах.

Й вона, коли все видиме спокійно.

Коли душа то вгору, то вдолину.

І пам`ятає: десь насправді війни.

Все добре. Бог не кине Україну.


Світлана Нестерівська цікавиться

  • Світлана НестерівськаМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 12 | Знайдено: 72
Автор: Світлана Нестерівська
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тільки ми.Oldenburg2020;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.03.2020 09:20  Анатолій Костенюк => © 

Гарно.