Вбити

Саме так. Це було не вам і не про вас... 

Випадок "Лови злодія!" Розраховано на "лохів". З цим погоджуюсь. А ще у фон Ґете: «Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина». 

А до підошви - підкову!

Перти.

Гребти.

Вигрібати.

Люди, ви вивчите МОВУ?

Чи вас безмовних ховати?

Знічених,

Безхромосомних,

Втрачених предками в завтра,

Вас тисячі безсоромних,

Вас міліони відтятих.

Вам би прожити, як німцям.

Вам би, як шведам, французам.

Тоншають тільки колінця,

Важчим стає ваш підгузок

Перед прийомненьким "братцем"(?)

Вас же родили не в парі...

І не від ворога-ката...

Люди! Прокиньтеся! Зараз!

Вбити

У собі нікчему,

Страх

І твариннеє стадо!

Може, тоді ми ввійдемо

В двері омріяні саду,

Й не відкриваючи рота,

І не вивчаючи мови,

Ми вибираєм болото,

Що притаманне рабові.
----------------------------------------------
Ось так має виглядати, аби можна було читати. "Міліони" - те російською. Українською - "мільйони". 

Згідний з Вами, пане КАЛЛІСТРАТ! Не такі вже ці мови різні, щоби одне одного не розуміти. Питання у ВЗАЄМНОМУ бажанні))

"– Ой так чи не так,

Нехай буде з проса мак.")))

Це говорить жінка, що зверталася до Господа? Або тоді, або зараз, Ви не щирі, пані Тетяно. 

А Ви спробуйте, тільки щиро) 

Українцям сльози надають сил. 

Тому, що це по-людськи.

Чий це вислів?
Я дотримуюся іншого:
"Не потурай: легше плакать,
Як ніхто не бачить." 

cquirit qui tuetur — що зберігаєш, те і маєш 

Ти або хочеш - і робиш. Або - ні. Tertium non datum!  І не потрібно у часі Великого посту виправдовувати лінь "важкістю". Не вже давно не смішно, і навіть не дратує вже, а просто викликає огиду, як і кожен інший свідомо вчинений гріх. Просто треба підняти задниці з болота і нарешті робити щось, усвідомити себе Людиною, а не маріонеткою. Або остатгчно закам`яніти і замовчати, не скиглити. 

Все вірно і чудово, але треба перечитати і виправити хиби. :-) Та й зі шрифтом щось не теє... Такий ПРОГРАМНИЙ вірш має бути зображеним чітко та ідеально! 

Приєднуюся! Ну ще "западенцям" легше, у нас існує мовне середовище. "Східнякам" важко, треба робити зусилля, бо середовища немає. Мова, як лакмусовий папірець національної самосвідомості. Тим більша людям центру та сходу повага за їхню українську.