Ти чиста
Ти - чиста
В твоєму полоні
Міста
Острови
І планети
Ти можеш родитись сьогодні
Чи вчора
Хлюпцем
Чи поетом
Ти можеш блукати по карті
Спинитись
В північних
Кордонах
Померти
Для когось у чаті
Родитись
У когось із лона
Ти віриш
У силу молитви
Стежок опівнічних
По хвилях
Ти можеш
Без нього прожити
Але...
Ця любов дає крила
І тягне
Тебе на дно моря-
Ти знову стрибаєш
В довірі.
А він -
Відпускає
Й говорить
Крізь хвилі
"Не втонеш!
Я вірю!"
І що мені та твоя віра??!
Тобі що моя сила волі??!
Коли я змагаюся з звіром
Щоденно.
Лиш Богу
В покорі
Стаю на коліна-
Не стогну.
Гачкую-
Доклеюю
Пера
І крівцю блакитно-холодну
Змиваю із ран-
У озера.
А з того-
І повені, й смерчі.
Як крикну-
Земля ся розколе.
І вийдуть
З підземного моря
Дельфіни
З якими уперше
Я плавала в снах
У дитинстві
Не знала твоє існування...
І перші складаючи вірші
Ходила поранена Сяня...
І Бог їй, як зцілення втрати
Послав тебе,
Тій твоїй Лані.
Колючій.
Щоправда, літати
Уміла
Вона
Від кохання.
І прийде ще вашеє літо
Обійметесь крилами.
Крила
Лиш доти не треба губити
І чистити треба
Щосили...
Бо нам ще багато літати...
Хоча...
Стільки часу
І болю.
...Я просто хотіла сказати,
Як тужу весь час за тобою.
Як...
Може...
Про зустріч я мрію...
Як хочу тебе обійняти.
І звісточці кожній радію.
Так добре насправді кохати.
Радіти життю без упину.
Боротись у собі з страхами
Молитвою
Крилами
З глини
Повітря
Й води
Із духАми
