13.03.2020 17:35
only 18+
15 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Ти бачив мене

Ти бачив мене, я сміялася ніжно до світу.

Обіймала крильми і на сонці малюючи вальс

Цілувала долоні майбутнього нашого літа.

Щиро дякую Богу, що любить безмежно так нас. 

Я вклянула. А ти придивився до мого обличчя.

В ньому зморшок отих невідомих тобі з минуття.

Я молюся до Бога не перше, й не друге сторіччя.

Щиро дякую я Сотворителю мого життя.


Придивись - пригорнись... А лелека далеко-далеко.

Серед тисячі гнізд лиш своє він завжди вибира.

І без тебе було мені, любий, часами нелегко.

Але зараз у нас спільна щастя й любові пора.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись