Світлана Нестерівська «Тебе такого не побачиш уві сні...»
Пробач, що плачу. В мене були чорні дні.
І білі птахи над моєю головою...
Тебе такого не побачиш уві сні...
Пробач, що я не спілкувалася з тобою...
У тебе рани є на серденьку свої...
У мене радість проливається крізь болі.
Ти так й не взнав, чому співають солов`ї...
А я ... а я не зтіла бути із тобою...
Мене залиш. Ти щовсім інший, коли спиш.
І твоє серце помальоване у грудях.
Я залишаюся з тобою, як мовчиш.
І як говориш, я з тобою також буду.
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
