Тебе такого не побачиш уві сні...
Пробач, що плачу. В мене були чорні дні.
І білі птахи над моєю головою...
Тебе такого не побачиш уві сні...
Пробач, що я не спілкувалася з тобою...
У тебе рани є на серденьку свої...
У мене радість проливається крізь болі.
Ти так й не взнав, чому співають солов`ї...
А я ... а я не зтіла бути із тобою...
Мене залиш. Ти щовсім інший, коли спиш.
І твоє серце помальоване у грудях.
Я залишаюся з тобою, як мовчиш.
І як говориш, я з тобою також буду.