Коли Ісус терпів...

В нас не ставало вже для Бога часу...

Ми в церкву йшли, показуючи "look"...

Коли Ісус терпів, ми їли м`ясо.

І музику вмикали на весь звук.  

Ми тішилися в барах і кальянних.

Гріхам хвалу співали повсякчас.

Коли Ісус страждав, ми були п`яні.

І похоті затоплювали нас.

І виправдання тисячами лізли

Із рота, як голодні черв`яки.

Ісус йшов на Голготу, щоб не пізно

Було всім нам дивитись на зірки.

Із року в рік, немов Сізіфів камінь,

Ішов Христос на гору й ніс Хреста.

А ми на Пасху плескали руками.

І ніби й сповідались, та не так....

Нам завжди було що кому сказати.

Ми завжди розуміли, в чому сенс...

Із року в рік ішов Ісус вмирати...

А що, коли НАСПРАВДІ ВСЕ ОЦЕ.

КОЛИ ЙОГО ЩОРІЧНАЯ ГОЛГОТА

ПОВТОРЮЄТЬСЯ ПАРУ ТИСЯЧЛІТЬ?!!

КОЛИ МИ СПОВІДАЄМОСЬ З БОЛОТА-

І ЗНОВУ В НЬОГО СКАЧЕМО В ТУЖ МИТЬ?!

А ВІН ВМИРАЄ...

ВСЕ НА СЕБЕ БЕРЕ...

І ПОХОТІ...

Й НЕПРАВДУ...

І СТРАХИ...

А ЩО, КОЛИ УСІ МИ - ЛЮДОЖЕРИ,

ЙОГО З`ЇДАЄМ ТІЛО ЗА ГРІХИ

СВОЇ Ж!!ЩОБ ПОТІМ ЗНОВУ НАГРІШИТИ!

ЩОБИ ВІДСВЯТКУВАТИ ДЕНЬ ЗНЯТТЯ

ГРІХА З ДУШІ... ЩОБ ВІРИТИ В МОЛИТВУ,

НЕМОВ В ЗАКЛЯТТЯ...

БУЛО Б МАЙБУТТЯ

У НАС ТАКИХ?

ЧИ ВСЕ Б САМО ЗМІНИЛОСЬ?

ЧИ ХТОСЬ ІЗ НАС ЗА КОГОСЬ ЙДЕ НА СМЕРТЬ?

З ЛЮБОВІ.

ЧИ ЛЮБОВ ЩЕ ЗАЛИШИЛАСЬ?

ХАЙ ВОЛЯ ТВОЯ, ГОСПОДИ, БУДЕ!