17.03.2020 13:34
only 18+
9 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Тобі не скажу, де тепер живу...

Тобі не скажу, де тепер живу.

Це знає Бог і ангели святії...

Як ніч настане, іноді реву.

І прошу я прощення у Марії. 

За всіх людей, за вчинений їм біль.

За зроблені помилки у направах.

І що любов моя - у тій державі.

Що я сама держава у собі.


За гордість. І ще іноді - за гнів.

За ті часи нестриманих прокльонів.

Що я прощала іншим, а собі

Не можу я простити й до сьогодні.


Пробач мене за те, що не свята.

Хоч Ти колись створив мене святою.

Ісусику, прости мої літа.

Дай й на Землі побути із Тобою.


Прости мій гнів на інших злі гріхи.

Пробач, що я підтакувала болю.

Хай будуть мої Твої вороги.

Дай, Господи, залишитись з Тобою.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись