Як небо не плаче
На відстані сонця - прогони, загони, прокльони...
Мене не торкайся. Кому я себе бережу
У часі, коли поруч смерті бояться мільйони.
Маніпулювання виводить усіх на межу....
Ти будеш далеко. В якомусь спокійному порті.
Читатимеш книги.Забудеш дірявий асфальт.
Твої 36 на великім креветковім торті
І пиво холодне закриють новини зі шпальт.
Мої 36 привідкриють залізну завісу
Призначення мого на цій стохорошій землі.
Я буду з людьми. І ходитиму з дітьми до лісу
І буду співати пісні про твої кораблі.
