24.03.2020 11:50
only 18+
30 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Коли ти щось робиш...

Коли ти щось робиш, я серце своє кладу...

Я дихаю лісом. Я пташки у співі мрію.

Тебе я, мій Боже, все більше тут розумію.

І навіть тепер, як потрапили у біду. 

Я люблю минуле...

Тобі я за майбутнє дякую...

Я хочу тебе

Зрозуміти

У серці сковано...

Я плачу у сні

І я діток твоїх оплакую

На їхніх обличчях

Знак звіра вже намальовано


Я хочу додому

Я хочу тебе обняти

Я хочу зустріти

Тебе у своїй оселі

Мій Боже, прости

Хочу з добрими я пристати

Але не зі злими

Хай серденько б`є весело

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись