Ви, чиї діти помирають...
Хотілося примарно Раю, щоб після смерті - теж туди...
Ну, хочуть всі.І я бажаю, щоби "не гірше як в людий"...
А потім- в Раю, мабуть, краще: хтось попіклується, подба.
Бо ми то люди не пропащі, ми ще хоч молимось. Хіба?
І чи кості стукотять
Об кришки гробу, а не Раю.
Можливо, варто запитать,
Чи ми Його приймаєм Волю...
Марія, бачачи Христа,
Що йшов на смерть, прийняла долю
І на Голгофу з Ним пішла.
А в нас би вистачило віри?
Смирення? У душі тепла?
Щоб побороти того звіра,
Що роздирає нас з нутра.
І не сидіти просто в хаті,
Залипнувши у телефон.
А попросити Благодаті
Для себе й інших...
