31.03.2020 09:45
18+
41 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Нестерівська

Не вбити словом...

Я часто висуваю на папір

Думок своїх потоки мимовільні

То хаотичні

То слабкі

То сильні

Підносяться до неба

Ідо зір 

Я часто забуваю берегтись

Від злобних слів у непостійні миті

Коли любов- одна у цілім світі.

І вже не буде, знаю, як колись...


Я засипаю усміх на вершини

Стаю понуро

І прощення кличу

Дай втриматись отому стоязиччю

У без`язиччі мої Батьківщини

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись