06.05.2020 19:31
for all
46 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Старченко Наталія Михайлівна

Він розігнав мої печалі

І тільки вітер,

Буйний вітер,

Мою сльозинку ніжно витер...

Він розігнав мої печалі,

Щоб я зуміла жити далі...

Щоб не спинилась,

Не скорилась.

Щоб жити заново навчилась!!!

Публікації: Старченко Наталія Михайлівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.05.2020 22:38  © ... => Надія Крайнюк 

Дякую Вам, Надієчко)))

Також радію своєму поверненню, мені тут затишно і цікаво. 

 07.05.2020 21:59  Надія Крайнюк => © 

Весь час вчимось жити занОво. ***Подивіться на останнє слово.
Думаю, що все буде добре. Я дуже рада Вашому поверненню на сайт. 

 07.05.2020 11:10  © ... => Надія Крайнюк 

Так вже склалося, шановна пані Надіє.. Головне, що усе ж повернулася..
Наша, жіноча, доля, простою не бува, але ми з усім впораємося.
Дякую за відгук і добрі слова, Щиро бажаю всіляких гараздів!!! 

 07.05.2020 11:05  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Саме так, шановний пане Олександре!.. Дякую Вам щиро. 

 07.05.2020 10:43  Панін Олександр Мико... => © 

Здається,
що вітер не тліьки буйний,
а ще й лагідний
та теплий! 

 06.05.2020 21:57  Надія Крайнюк => © 

Як давно Вас не видно було, пані Наталю. Куди Ви так раптово зникли?
***Чудові коротенькі рядочки про нашу жіночу долю.
Так і є. Весь час вчимось жити занОво. Дякую за вірш.
Успіхів Вам та удачі.