24.06.2020 12:09
for all
18 views
rating 5 | 1 users
 © М Котик

Небо

Ти не повіриш, але небо однакове скрізь, 

Скрізь ловить мрії людей та їх душі.

Щоб з пилу землі підняти в вись, 

Між хмар, щоб стали вони заблудші.

Ти не повіриш- небо однакове

Й скрізь за містами зорі ближчі.

Під небом поля пшеничні, макові, 

А сонце грає, на твоєму обличчі.

Ти біжиш через поле, 

чи через своє дитинство.

Довкола барвисте море...

ти спинився.

Ти спинився, щоб впасти в нього.

І небо тебе тут зловило.

Ти тонеш у ньому, час проходить крізь тебе...

Час пройшов.

Тебе скривило.

Ти подорослішав.

Ти знаєш небо скрізь однакове, 

Час від часу туди позираєш.

Невже бачиш ти там щось знакове?

Чи себе там шукаєш...


М Котик цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: М Котик

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.06.2020 14:33  Каранда Галина => © 

Зачепило. Супер!