31.10.2020 15:39
for all
16 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Ольга Моцебекер

Місточок

Місточок

Місточок

Місточок між мною й тобою тонкий

пройти я хочу. Не залишай лиш берег свій.

Прийду й погляну в твої очі.

Мовчати й берегти слова мені вже більш не треба

Знай, ти не один на цій землі під синім небом.

Гляди місточок не спали, який між нами.

Чекай мене, до тебе йду з новими снами.



м. Васильків, 

Публікації: Ольга Моцебекер

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.11.2020 22:16  Надія Крайнюк => © 

Давно Вас не видно було на ПП. Рада бачити.
Чомусь згадався поширений вираз "спалені мости". А у Вас оптимістично: пройти місточок. І заклик: "Гляди місточок не спали, який між нами". Мені сподобалось. Дякую. 

 03.11.2020 13:23  © ... => Каранда Галина 

Дякую. Вірш зі старої моєї творчої скриньки. Щодо суті, так, вірно, часом не варто долати місточок. Або ж варто йти до половини. Але кожна ситуація, взаємовідносини з кожною конкретною людиної індивідуальні, в деяких випадках варто проходити й більше половини), а в деяких - нехай горять місточки відразу. Спасибі за відгук. 

 02.11.2020 21:08  Каранда Галина => © 

Рада вас бачити з новим віршем.
Поставила чудово.
А щодо суті: кажуть, що назустріч треба проходити пів шляху. Якщо вам не просто не йдуть назустріч цим хитким місточком, а ще й сіють сумніви, що можуть спалити місточок, чи втекти десь з того берега... то чи варте воно того???