12.11.2020 03:01
only 18+
29 views
    
rating - | no usr.
 © Світлана Нестерівська

Хлопчику

Ти загинеш у іншім бою.

Потім- підеш до іншого раю.

Ти навчив говорити "Люблю"-

Через це я тебе пам'ятаю.


Це були долюдськії часи.

Розвалився союз на республіки.

Хтось хотів лиш хлібів й ковбаси.

На десерт - лише юпі та бублики.


Було тяжко так нашим батькам.

Ті- ламались. Ті - йшли рекетирами.

Дідусям нашим і бабусям

Наші "предки" тоді нас довірили.


Дев`яностих маштабний колапс.

І сережки по блату замовлені.

Ті турецькії светри на вас,

А на нас - ті кофтини ангорові.


Алкоголь. Заборонених тем

Відкривались кордони зсоюжені.

Ми по вулиці двоє ідем.

Це кохання юнацьке загнуздане.


Ну а потім - розлуки був час.

Ми зустрілися вже повнолітніми.

І не було нікого, крім нас,

Нетривало і так непривітно там.


Ти навчив говорити "люблю",

Щоб не тратити митей з коханими.

Та ти будеш у своїм раю.

Я ж - в своєму, із іншим пораненням.

Публікації: Світлана Нестерівська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись