Так важк0

Так важко забути всі хибні кроки

Вчинені давно помилки.

Пройдуть довгі роки, 

Поки не стеремося ми.

Як хочеться інколи обнімашок, 

Та дитинство просто втекло.

В побуті стало дорослим між чашок, 

Дощем по шибці стекло.

Немов у скрученому домі

Ми скручені по вікнам.

Скручуєм життя у коми, 

Червоним красимо по пікам.

Неможна наказати кохати, 

Можна просто розбить.

Краще серце розтоптати, 

Дати коханій зробить.

Так важко забути щастя, 

Воно буває лиш мить.

Цей теплий вихор в серці -багаття, 

Його ще важче повторить.

Так хочеться теплих обіймів...

Кави та шоколадний бісквіт.

Старих теплих фільмів, 

Й щоб снігом засипало світ.

Так важко не стати покидьком, 

Не зрадити собі.

Коли сидиш сам за столом, 

Щось скрипить в тобі.

Так хочеться...

Та здається вже пізно й нема коли.