05.12.2020 11:44
for all
33 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © М Котик

Втома

Я втомився. Довкола люди перетворились в сірі тінні, немов викопні рештки, які потрапили в сонячну смолу часу. Кожна історія почала повторюватись... Кожна розповідь. Міняється час, міняється місце, міняються імена, залишається незмінним кінець, деякі деталі. Часом хтось виривається зі своєї історії, циклу. Створюючи нову; або ненадовго, щоб згодом повернутися назад в свій затишний теплий бурштин. Мені здається я втрапив в чорну смолу через яку світло не може дістатися до мене, як би я не хотів.

Опустилися руки. Я зрозумів, що чисто статистично кохання- одностороннє. І якби я не хотів взаємності, її я ніколи не отримаю просто так. Ніхто не хоче дивитися глибше подарунків: квітів та прикрас, - жертвоприношень своєму его. Ніхто не хоче дивитись в очі, достукатись до середини, відчути душу. З часом я теж таким стану, стеруся... сподіваюсь. Чи мої батьки любили один одного? Напевно ні, скоріше всього ні. Всі знайомі прив`язані через взаємовигідні стосунки Чому є не такий? Чому моє серце виривається з грудей коли ти поруч? Хоч не дивлюсь в твою сторону. Стараюсь не бачити, не чути та слова не зронити. І коли я йду мені здається, що цілий світ тріщить під ногами. Чому я ще не провалився.

Це все мій дитячий егоїзм. Розтоптані механікою цього світу та чужими словами прагнення.

В дитинстві ми всі колись хоч раз літали увісні. Це відчуття досі живе в мені. Трішки нижче серця, позаду в хребті.

Я втомився... Мої сустави тріщать наче у дерев`яній ляльцї. Хочу побігти вперед, як вдитинстві ти біжиш вперед лишаючи всі тривоги позаду. Все здається таким тонким, вітер... швидше, ще трішки... Та голки вриваються в коліна, локті та недають тобі ступити і крок без точного розрахунку, як треба стати та куди. Боляче. Лишається йти в перед. Шкода, що неможна просто вирізати серце, сховати за сімома замками і йти далі.

Публікації: М Котик

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.12.2020 13:14  Анатолій Костенюк => © 

Правильно. Як писав Кіплінг:

...якщо ти зможеш серце, нерви, жили
напружити, щоб уперед іти,
коли з роками відмовляють сили
і тільки волі ще підвладний ти...

Чоловіче оповідання.